почала нарешті читати "Ніч. Світанок. День". Елі Візель пише на основі своїх спогадів про Шоа. Йому дали Нобеля. дуже мене вразив ось цей уривок - давно вже не чула чогось настільки нвого, але й настільки близького:

"Якось, коли я молився у сутінках, він (Моше-сторож) простежив за мною.
-Чому ти плачеш, коли молишся? - спитав віну мене так, ніби ми ( Read more... )